Сон
Закрий повільно свої втомлені очі, від важких справ, ніжно зітхни. Уяви собі те, чого дійсно хочеш, крокуй по світу фантазій, та міцно засни. Не думай про те, що буде завтра, залиш це завтрашньому собі. Забудь про лихо і злидні, воно того не варта, адже, сумне море до вподоби тобі? Довіряй цьому нічному потягу, уяви історичний слід динозавра. Прокладай шлях на небесну дорогу, літай уві сні немов сіра хмара. Відчуваєш? Як спадає напруження, на світі й так немає нічого святого. Людина, як той поет в пошуках натхнення, сидить і шукає відповідного слова. Та тільки пустий звук перед очима, невпинно поглинаючи нічний час. Так швидко минув відпочинок, немов би кілька секунд тримав сон нас. А вже виходить сонце із горизонту, повільно показуючи нам новий день. І комусь пора вставати, йти на роботу, в пошуках вражень та нових сцен.
2020-08-08 19:05:45
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ілля Срібний
спасибо за отзыв, не думал об озвучке кгода писал его)))
Відповісти
2020-08-08 20:13:25
Подобається
Ілля Срібний
хорошо)
Відповісти
2020-08-08 20:16:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2033
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2556