Світлі демони
Мої очі бачать відтепер тільки світло,
хоч би як не кричав, що в ніщо не вірю.
Хоч би як не сидів поміж тіней,
вони бачать світло.
Хоч би як в темноті я не спав,
перед очима світла густа пилина.
Хоч би як в душі не ридав,
чомусь гріє та теплота.
Їште мене теплі демони. Хай буде так.
Я всеодно знайду той темний куток,
де я буду ридать.
Їште мене фотони світла. Хай я згорю.
І тепер стану вільним, як колись і був.
Хай стану попелом, хай розлечусь.
На ваші душі добрі. На вашу мольбу.
Відтепер ти мене не згадаєш ніколи.
Я в минулому тепер. Я тепер попіл.
Не буду феніксом. Не хочу їм бути.
Навіщо знов воскресати? Щоб потім забутись?
2020-11-03 12:15:52
7
0