Світлі демони
Мої очі бачать відтепер тільки світло, хоч би як не кричав, що в ніщо не вірю. Хоч би як не сидів поміж тіней, вони бачать світло. Хоч би як в темноті я не спав, перед очима світла густа пилина. Хоч би як в душі не ридав, чомусь гріє та теплота. Їште мене теплі демони. Хай буде так. Я всеодно знайду той темний куток, де я буду ридать. Їште мене фотони світла. Хай я згорю. І тепер стану вільним, як колись і був. Хай стану попелом, хай розлечусь. На ваші душі добрі. На вашу мольбу. Відтепер ти мене не згадаєш ніколи. Я в минулому тепер. Я тепер попіл. Не буду феніксом. Не хочу їм бути. Навіщо знов воскресати? Щоб потім забутись?
2020-11-03 12:15:52
7
0
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3897
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1453