Дистанція
Ілля Срібний
Я на миті, думках розчиняюсь, як на ніжній блакиті, в землі розтворяюсь. Я на межі, все втратило сенс, та й тисячі капканів на мені, створюють трендовий dance. Я на Землі, горять ліси, хрустять кісточки, болі в конвульсіях анітрішки не малі, коли рвуть твоє відображення на шматки. Я на колінах, ламатись не треба, ламаються гілки на деревах Змах. Зникають люди і разом із ними страх. Трощать себе. Зазнають крах. Я на дистанції, пройдених кроків чи які варто пройти. Світ руйнється для демонстрації, коли агресивно пишуть нові пости. Я на кінці, не вірю, що в грошах є якась цінність, адже те, що можна тримати в руці не більше чим просто залежність.
2020-08-20 15:49:24
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Меліса
повністю згодна щодо останньої строфи.
Відповісти
2020-08-20 16:18:32
1
Інші вірші поета
Однаковий Монстри Останніми помирають пісні Збираючи попіл руками
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4880
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2015