Дистанція
Ілля Срібний
Я на миті, думках розчиняюсь, як на ніжній блакиті, в землі розтворяюсь. Я на межі, все втратило сенс, та й тисячі капканів на мені, створюють трендовий dance. Я на Землі, горять ліси, хрустять кісточки, болі в конвульсіях анітрішки не малі, коли рвуть твоє відображення на шматки. Я на колінах, ламатись не треба, ламаються гілки на деревах Змах. Зникають люди і разом із ними страх. Трощать себе. Зазнають крах. Я на дистанції, пройдених кроків чи які варто пройти. Світ руйнється для демонстрації, коли агресивно пишуть нові пости. Я на кінці, не вірю, що в грошах є якась цінність, адже те, що можна тримати в руці не більше чим просто залежність.
2020-08-20 15:49:24
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Меліса
повністю згодна щодо останньої строфи.
Відповісти
2020-08-20 16:18:32
1
Інші вірші поета
Крилатий Сон Світлі демони Мелодія
Інші поети
11:11
@light_blue
bandagemaniac
@bandagemaniac
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1711
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2005