fading at sunset
At sunset, the guitar cries, Playing songs beneath red skies, In a world that’s not our own, We’re together, but alone. Are we real, or are we ghosts? Wandering where no one goes. They all live, but we just fade, In the twilight, unafraid. Double suicide, we fall, In a world that isn’t real at all. Bleeding wrists and silent screams, Fading out, lost in dreams. We walk to places dark and sweet, Where the earth and sorrow meet. Mental scars, we wear them proud, In a world that’s far too loud. Are we human, are we free? Or just shadows in the sea? As the others live their lies, We escape beneath the skies. In your arms, I’ll disappear, Where the end is never near. We’re not real, but that’s okay, Let the sun take us away. In this sunset, we’ll be free, Just you and me, just you and me. 04.10.24
2024-10-12 05:51:39
0
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10262
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2078