Буває час...
Блакитноока
Буває час, Коли думки стають словами, Лягають на листок рядками... Буває час, Коли серед ночі темної прокидаєшся, Рукою до тумби тягнешся, І виривається усе назовні. Беззупину описуєш все те, Що жити стільки років не дає... Буває час, Коли сидиш при світлі лампи І розумієш, що дарма на світі не існуєш. На землю цю тебе послав Всевишній, Аби місію виконати змогла. І байдуже, що тебе засудять люди, Вони творці свого життя, Тому повинні думати про себе, А не казати, що в тобі не так. © Блакитноока
2021-04-29 18:57:19
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Мудрі слова. Я взяла в закладочку - перечитуватиму.
Відповісти
2021-04-29 19:07:11
1
Блакитноока
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую! Рада, що оцінили))
Відповісти
2021-04-29 19:11:12
1
Інші вірші поета
Я напишу тобі листа Кінець літо та кохання т у р и с т
Інші поети
Sneha Das
@curiousdreamer
Artiomtseva
@Artiomtseva
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1385
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12155