Буває час...
Буває час, Коли думки стають словами, Лягають на листок рядками... Буває час, Коли серед ночі темної прокидаєшся, Рукою до тумби тягнешся, І виривається усе назовні. Беззупину описуєш все те, Що жити стільки років не дає... Буває час, Коли сидиш при світлі лампи І розумієш, що дарма на світі не існуєш. На землю цю тебе послав Всевишній, Аби місію виконати змогла. І байдуже, що тебе засудять люди, Вони творці свого життя, Тому повинні думати про себе, А не казати, що в тобі не так. © Блакитноока
2021-04-29 18:57:19
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Мудрі слова. Я взяла в закладочку - перечитуватиму.
Відповісти
2021-04-29 19:07:11
1
Блакитноока
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК Дякую! Рада, що оцінили))
Відповісти
2021-04-29 19:11:12
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2534
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2076