Я, ти і наше щастя

Блакитноока

Я одягала свою сукенку в квітки, А ти у танці мене крутив. Я записувала на лист свої думки, А ти їх обов'язково читав. Я для тебе читала вірші, А ти їх слухав натхненно завжди. Я співала колискову дзвінку, А ти солодко біля мене дрімав. Я була розрадою твоєю, А ти людиною, яка в життя моє принесла барви. © Блакитноока

2021-04-26 18:38:07

Інші вірші поета

А хотілось би... ж о в т е н ь Море дитинство

Інші поети

Екатерина Арлей

@Katherine_morningstar

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Юлія Тодер

@yuliya_toder

Схожі вірші

Всі

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

5119

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2968