Чаю?
Привіт, а, може, чаю? Цвітуть сади і ми з тобою вдвох, ти подумай — я не поспішаю, та серденько моє зрадливо в грудях: "тьох-тьох". А я досі дізнатися не змогла, що за твоїми словами ховається, матуся ж мене для принца берегла, та у всіх піснях, здається, про нас лиш співається. Ти на мене своє лАте пролив, коли зустрілися вперше у місті, слід назавжди про себе залишив, мабуть, ми головні герої пригодницької повісті. Десь пахне нотками романтики, горить вогонь і я сиджу в обіймах твоїх, що далі буде — гадаю, не спрогнозують навіть синоптики, а ти досі відчуваєш м'яту на вустах. © solenka
2021-08-06 16:46:41
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Asteriya
*В закладки🙈🌸*
Відповісти
2021-08-09 17:13:37
1
Блакитноока
@Asteriya супер! Тішуся🤪
Відповісти
2021-08-09 17:21:04
1
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6538
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2101