обожнювати
Блакитноока
Обожнювати старий мотлох, надаючи йому нового життя, бути на межі двох епох, шукаючи все нові відчуття Відвідати безліч країн, закохуючись у їхню красу, повернутися до рідних руїн, відшукавши домашню адресу Покорити найвищу гору, навіть не знаючи її історії, надавати перевагу фольклору, не маючи жодних знань у теорії Зустрічати о п'ятій світанки, обіймаючись з холодним вітром, грати з іншими в мовчанки, танцюючи зі сонця світлом. ©solenkа
2021-08-15 14:41:32
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Мілена_Мі
Атмосферно💫💫💫
Відповісти
2021-08-15 17:23:00
1
Блакитноока
@Мілена_Мі дякую!🦋
Відповісти
2021-08-15 17:37:28
1
Інші вірші поета
Буває час... А як це так? Кохаю поміж картин
Інші поети
Asker Nerys
@Asker_Nerys
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2712
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2442