чаруюсь!
Ніч, дим та сигарети, у твоїх очах я бачу зорі, фото наше на обкладинці газети, фіаско! ми обоє хворі! Літні грози і книги, аж до останньої сторінки, коли розвіюються інтриги, чаруюсь! життя — мов барвисті відтінки. Світанок поруч з тобою, кохання зігріває, чи не так? літо, а як же пахне весною! божевільні, ще б пак! Осінь та гірка кава, теплий плед на двох, здається, це чиясь підла вистава! або ж ні, ми просто на межі епох. І знову вриваємось у зиму, а дні летять — я не встигаю! гублюсь, не можу підібрати риму, бути з тобою волаю! © solenka
2021-10-16 14:10:30
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13230
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2165