чаруюсь!
Ніч, дим та сигарети, у твоїх очах я бачу зорі, фото наше на обкладинці газети, фіаско! ми обоє хворі! Літні грози і книги, аж до останньої сторінки, коли розвіюються інтриги, чаруюсь! життя — мов барвисті відтінки. Світанок поруч з тобою, кохання зігріває, чи не так? літо, а як же пахне весною! божевільні, ще б пак! Осінь та гірка кава, теплий плед на двох, здається, це чиясь підла вистава! або ж ні, ми просто на межі епох. І знову вриваємось у зиму, а дні летять — я не встигаю! гублюсь, не можу підібрати риму, бути з тобою волаю! © solenka
2021-10-16 14:10:30
7
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2526
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5025