А хотілось би...
Хотілось стати відомою, Щоб кожна людина на світі знала мене, Здалеку бігла зробити фото із зіркою. Було бажання покорить Еверест, Зібрати команду веселих людей, Взяти рюкзак із харчами та залишити знак свій на вершині гори. Хотілось видати власну книжку, Описати свій шлях нелегкий, Аби більше ніхто не помилявся так само. Було бажання відвідати кожну з країн світу, Дізнатись традиції їхні та мову. Хотілось купити торт величезний, Ввімкнути улюблений фільм. Було бажання опинитися в обіймах твоїх, І більше ілюзій не малювать. © Блакитноока
2021-04-12 09:37:30
12
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Блакитноока
Відповісти
2021-04-12 10:29:37
1
Сандра Мей
Вав❤️
Відповісти
2021-04-12 20:25:41
1
Блакитноока
Відповісти
2021-04-13 05:05:33
1
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3069
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1579