к і н е ц ь
Давно забуті цілунки, викинуті з поривом емоцій дарунки, занадто марні обіцянки, безглузі заради кращого життя забаганки, та шлях оповили несподіванки, ми сховалися за лаштунки, аби приховати власні стосунки, більше не зустрічали світанки, та залишилися маленькі ранки — не розцвіли наші пуп'янки, ти спалив мої малюнки, а я випила ігристого пів склянки, аби втекти від лихоманки, більше не спів мені колисанки, на свята не смакував мандаринки, я ж купувала кави філіжанки, аби нашого кохання зникли останні іскринки💔
2021-06-30 18:42:44
10
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2506
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1926