Я напишу тобі листа
Блакитноока
Я напишу тобі листа і відправлю голубом в небо, знаю, між нами кілометри й міста, та без тебе мені жити не треба Розповім, як спалила мости, відпустивши тебе у вільне плавання, зів'яли біля дороги весняні квіти, і, здається, зовсім не боляче, та сумую без нашого спілкування Заплетена у павутину стоїть твоя яблуня, здійнявся вітер — їй гілки поламав, вже осінь майже на порозі, та не чекаю вересня, гірко на душі — саме він нас роз'єднав Ти розгорнеш блакитний конверт, з тобою колись його купували, а я витягну з комори старенький мольберт, на ньому мрії спільні записали Неспішно вмовлюватимеш кожне слово, згадуючи безтурботні часи, впізнаєш мій почерк — значить, все не випадково, а я чекатиму у відповідь твої рукописи. © solenka
2021-08-22 17:30:18
10
0
Інші вірші поета
Минуло все, минули ми дитинства сад Як гадаєш? п о р а з к а
Інші поети
Fatima Arif
@FA_Arif
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3113
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2354