н е с у д и л о с ь
Я надсилала тобі повітряні цьомки, та, на жаль, ти чомусь розглядав вазонки, я бажала мати з тобою спільні знимки, але, мабуть, у нас зовсім різні напрямки. Хотілося їхати з тобою у одному вагоні чи бігти разом у марафоні, та ти знову щось писав у своєму телефоні, і, здавалось, мої сльози вже надто солоні. Я закохалася в творчість твою, а ти ж навіть описав мене мавкою лісовою, і був момент, коли я стала для тебе особливою, та, мабуть, не судилось бути щасливою. © Блакитноока
2021-06-06 16:00:52
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Після таких віршів хочеться підійти та обіняти автора. Такі круті люди заслуговують найвищих та найщиріших почуттів.
Відповісти
2021-06-12 13:34:57
1
Блакитноока
@R E щиро дякую! Це так круто, коли оцінюють твою роботу. Мені дуже приємно!
Відповісти
2021-06-12 18:46:05
1
Схожі вірші
Всі
Крапка
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
4374
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2698