в е с н а
Блакитноока
А я так чекала приходу весни, Бо саме тоді оживали мої таємні сни. Після лютої зимової війни зникали з мого шляху усі брехуни. Я так обожнювала цю теплу пору, У дворі зустрічала галасливу дітвору, А потім піддавалась чарівному вечору. Ми книжку читали разом І він мене огортав дивним теплом, Із тексту слова маркером яскравим виділяв, А навкруги пахло чорним шоколадом. © Блакитноока
2021-05-14 16:10:48
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
R E
Атмосферненько)))
Відповісти
2021-05-14 19:52:20
2
Блакитноока
@R E дякую!
Відповісти
2021-05-15 11:13:48
1
Інші вірші поета
поміж картин літо та кохання обожнювати п р и р е ч е н і
Інші поети
Varisha Rehman
@varisha__rehman
Victoria H
@gl9victoria
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4667
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5459