Недосказ
Блакитноока
Не хочеш — йди, Сумніваєшся — покинь мене, А я зроблю сама усе. І фарби візьму, і блокнот, Я кольоровим замалюю весь листок, а на ньому — мільйон пелюсток. І сотні наших фотокарток Як пам'ять збережу в альбомі, Аби часи, коли ми були невідомі, Хоч десь залишити на всякий раз. А старі уривки наших з тобою фраз У серці опадуть як недосказ. © Блакитноока
2021-05-05 17:28:55
8
0
Інші вірші поета
м о в ч а т и п о т е р п и с в і т Звичка
Інші поети
Edelweiss
@Edelweiss
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2113
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4997