Недосказ
Блакитноока
Не хочеш — йди, Сумніваєшся — покинь мене, А я зроблю сама усе. І фарби візьму, і блокнот, Я кольоровим замалюю весь листок, а на ньому — мільйон пелюсток. І сотні наших фотокарток Як пам'ять збережу в альбомі, Аби часи, коли ми були невідомі, Хоч десь залишити на всякий раз. А старі уривки наших з тобою фраз У серці опадуть як недосказ. © Блакитноока
2021-05-05 17:28:55
8
0
Інші вірші поета
Чаю? Лише ти чаруюсь! б е з в і с т и
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1927
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3827