Недосказ
Не хочеш — йди, Сумніваєшся — покинь мене, А я зроблю сама усе. І фарби візьму, і блокнот, Я кольоровим замалюю весь листок, а на ньому — мільйон пелюсток. І сотні наших фотокарток Як пам'ять збережу в альбомі, Аби часи, коли ми були невідомі, Хоч десь залишити на всякий раз. А старі уривки наших з тобою фраз У серці опадуть як недосказ. © Блакитноока
2021-05-05 17:28:55
8
0
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1829
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9234