поміж картин
поміж картин та забутих вражень, аромату кави гіркої, нема портрету мого серед твоїх зображень, не розгледів у мені саме тої стікають сльози дощові, хмуриться небо — сіріє, сталеві емоції — неживі, я ж твоя квітка, яка з кожною секундою тліє забув, напевне, хоч і клявся, мене повік любити обіцяв, а потім злій, нечистій ти продався! немов по-своєму все обіграв чи то автор нашого життя подумав все переписати, повернути на сходинку повноліття, нові колізії додати ©solenka
2022-01-02 17:12:53
9
0
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8627
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
5825