поміж картин
поміж картин та забутих вражень,
аромату кави гіркої,
нема портрету мого серед твоїх зображень,
не розгледів у мені саме тої
стікають сльози дощові,
хмуриться небо — сіріє,
сталеві емоції — неживі,
я ж твоя квітка, яка з кожною секундою тліє
забув, напевне, хоч і клявся,
мене повік любити обіцяв,
а потім злій, нечистій ти продався!
немов по-своєму все обіграв
чи то автор нашого життя
подумав все переписати,
повернути на сходинку повноліття,
нові колізії додати
©solenka
2022-01-02 17:12:53
9
0