поміж картин
Блакитноока
поміж картин та забутих вражень, аромату кави гіркої, нема портрету мого серед твоїх зображень, не розгледів у мені саме тої стікають сльози дощові, хмуриться небо — сіріє, сталеві емоції — неживі, я ж твоя квітка, яка з кожною секундою тліє забув, напевне, хоч і клявся, мене повік любити обіцяв, а потім злій, нечистій ти продався! немов по-своєму все обіграв чи то автор нашого життя подумав все переписати, повернути на сходинку повноліття, нові колізії додати ©solenka
2022-01-02 17:12:53
9
0
Інші вірші поета
А хотілось би... Вірт чи реал? друже! Плюс та мінус
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
NOVATOR
@petruha1307
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2521
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4633