Осінь...
Цієї осені я встигну, Зробити те, що записала ще тоді, Коли світило жовте сонце, Коли вода світло - блакитна, Так стрімко витекла із берегів. Я не забуду тепле літо, І пам'ятатиму його завжди. Цієї осені я встигну, Зробите все, що було в списку, Закутатись у плед шовковий, Залити чашку капучино, Та, розмістившись на вікні, Насолодитися смаком холоду, І кави ароматним запахом. © Блакитноока
2020-11-28 18:37:53
8
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2346
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2122