Осінь...
Блакитноока
Цієї осені я встигну, Зробити те, що записала ще тоді, Коли світило жовте сонце, Коли вода світло - блакитна, Так стрімко витекла із берегів. Я не забуду тепле літо, І пам'ятатиму його завжди. Цієї осені я встигну, Зробите все, що було в списку, Закутатись у плед шовковий, Залити чашку капучино, Та, розмістившись на вікні, Насолодитися смаком холоду, І кави ароматним запахом. © Блакитноока
2020-11-28 18:37:53
8
0
Інші вірші поета
Повірити в казку А як це так? к н и ж к о в е п о ч у т т я в е с н а
Інші поети
_darishka_
@_darishka_
Cristi Cristi
@cristi_sanchez
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1712
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1549