літо та кохання
У них було лиш літо та кохання, оминули безглузді зітхання, усе відтягували хвилину прощання, аби уникнути на довший час страждання. Легкий вітерець та обійми у полях, та кров знову кипить у скронях, він з'являтися буде їй тільки у мареннях, не обговорюватимуть спільне майбутнє в деталях. А ж обоє щасливими стати хотіли, вона у його руках тремтіла, слова теплі шепотіла, зорі у небі знову мерехтіли. Червневі вечори та спів птахів, він відпускати її не хотів, вона ж була одним із найбільших гріхів, а у календарі залишалося все менше днів. Неймовірна липнева погода та прогулянки у лісі, квіти у її темному волоссі, та зовсім скоро будуть у іншому статусі — на різних картах у атласі. Серпневі світанки, танці босоніж по росі щоранку, він виконував усі її забаганки, та вересня початок увів у стан лихоманки. by s_olenkaaa_
2021-07-12 16:13:41
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
погоджуюсь, автор молодець❤️❤️❤️
Відповісти
2021-07-14 18:25:14
1
Блакитноока
дякую!💕
Відповісти
2021-07-15 05:24:59
1
Блакитноока
@Сандра Мей дуже дякую!💕
Відповісти
2021-07-15 05:25:08
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4950
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2613