літо та кохання
У них було лиш літо та кохання, оминули безглузді зітхання, усе відтягували хвилину прощання, аби уникнути на довший час страждання. Легкий вітерець та обійми у полях, та кров знову кипить у скронях, він з'являтися буде їй тільки у мареннях, не обговорюватимуть спільне майбутнє в деталях. А ж обоє щасливими стати хотіли, вона у його руках тремтіла, слова теплі шепотіла, зорі у небі знову мерехтіли. Червневі вечори та спів птахів, він відпускати її не хотів, вона ж була одним із найбільших гріхів, а у календарі залишалося все менше днів. Неймовірна липнева погода та прогулянки у лісі, квіти у її темному волоссі, та зовсім скоро будуть у іншому статусі — на різних картах у атласі. Серпневі світанки, танці босоніж по росі щоранку, він виконував усі її забаганки, та вересня початок увів у стан лихоманки. by s_olenkaaa_
2021-07-12 16:13:41
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Сандра Мей
погоджуюсь, автор молодець❤️❤️❤️
Відповісти
2021-07-14 18:25:14
1
Блакитноока
дякую!💕
Відповісти
2021-07-15 05:24:59
1
Блакитноока
@Сандра Мей дуже дякую!💕
Відповісти
2021-07-15 05:25:08
1
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11110
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13552