Валентинів день

Блакитноока

І день цей світлий Валентинів Я знову провела одна, В компанії навушників та чаю... Я вже не плакала так гірко як тоді, Коли мене залишив ти... Гадаєш, я не зможу далі? Гадаєш, я впаду серед дороги? Гадаєш, я буду ридать? А ні, не трапиться цього. Тривожити минуле я не стану, Не буду більше згадувать тебе. Мій Валентин, як і моя надія, Блукають десь на глибині. І я чекатиму його, Єдиного свого... © Блакитноока

2021-02-06 17:59:45

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Сандра Мей

@Блакитноока Це ти мою нову "поезію" не читала там оптимізмом і не пахне. Але ти права

Відповісти

2021-04-08 18:26:30

Подобається

Блакитноока

@Сандра Мей зараз загляну))

Відповісти

2021-04-08 18:33:04

Подобається

Сандра Мей

@Блакитноока Не раджу так таке маячня, єрунда, це так безнадія

Відповісти

2021-04-08 18:34:24

Подобається

Інші вірші поета

Чаю? к і н е ц ь Десь між посиланнями Чекати/писати/кохати

Інші поети

Женя Закарян

@Evgenia_zakaryan

ami

@sourami

N M

@_winter

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2547

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10748