Валентинів день
Блакитноока
І день цей світлий Валентинів Я знову провела одна, В компанії навушників та чаю... Я вже не плакала так гірко як тоді, Коли мене залишив ти... Гадаєш, я не зможу далі? Гадаєш, я впаду серед дороги? Гадаєш, я буду ридать? А ні, не трапиться цього. Тривожити минуле я не стану, Не буду більше згадувать тебе. Мій Валентин, як і моя надія, Блукають десь на глибині. І я чекатиму його, Єдиного свого... © Блакитноока
2021-02-06 17:59:45
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Сандра Мей
@Блакитноока Це ти мою нову "поезію" не читала там оптимізмом і не пахне. Але ти права
Відповісти
2021-04-08 18:26:30
Подобається
Блакитноока
@Сандра Мей зараз загляну))
Відповісти
2021-04-08 18:33:04
Подобається
Сандра Мей
@Блакитноока Не раджу так таке маячня, єрунда, це так безнадія
Відповісти
2021-04-08 18:34:24
Подобається
Інші вірші поета
Кінець Море Щастя, ти де? Минуло все, минули ми
Інші поети
Soumyadip
@soumyadip
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2345
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10583