в і д в е р т о
Я писала про нього відверто, розфарбовуючи слова емоціями,
поки світло не згасало повністю,
а його на сцені зустрічали голосними оваціями,
він же плутав мене із більшістю.
Я писала про нього щовечора,
пригадуючи присмак солоних губ,
а кароокий говорив, що його буття — це відлуння невідомого автора,
наївна сумнівалася, а він, вочевидь, ще той однолюб.
Я писала про нього голосно,
додаючи все яскравіші метафори,
серце завмирало хвилинами, коли його дії виглядали пафосно,
а мої дні з кожним подихом втрачали свої кольори.
© solenka
2021-09-16 18:53:38
7
0