Спробувати знову
"Облиш, навіщо це?" — кричало серденько твоє. Покинути усе? Та запросто! Вернутися туди, де починався шлях тернистий? А чому б не спробувати знову? "Я хочу знову жити", — Благально мовила ти стиха і Впевнено долала кілометри, Аби вернутися назад, У дім, де все нагадує дитинство, У дім, де завжди пахло пампухами, У дім, що тебе в снах до себе кличе... Старенькі двері відмикнула швидко, І плюхнулась одразу на столітнє ліжко, Рукою потягнулась до стіни — Така ж холодна і сира, як люди, Що траплялись на твоїй дорозі. Нікого більше тут не залишилось, Не чути дзвінкого отого співу, Бабуся не виходить вже з кімнати , Дідусь не читає книги за столом. Твоя дорога вже давно звернула не туди, А ти лишень тепер це зрозуміла. © Блакитноока
2021-04-14 06:03:20
9
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6058
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2329