А все-таки...
Богдан Кухта
А все-таки Знову буде музика, Люди й надалі Співатимуть пісні. Сьогодні і завтра, В підвалі й на даху, На енному поверсі Звучатиме з розмаху. Бабіна, касета, Пластинка, болванка, Яка б не була Музична частинка, В тобі зрезонує, І ти оживеш, Плескатимеш руками, Відбиватимеш ногами І навіть головою у ритм, Качнеш, Авжеш… І щоб там не було, Яка б не підкралась біда, Один чи одна - Натиснеш на «плей». Міцніше за клей Прилипай вухами І разом із нами У танець качай Ліворуч, праворуч Із тими хто поруч. © Богдан Кухта 2020
2020-11-23 19:16:18
2
0
Інші вірші поета
РОбота робОта 2020-ий 30 років ?
Інші поети
Nochu's Wife
@LOLAKOOK
Марія
@Ria_maria_21
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2468
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6381