А все-таки...
А все-таки Знову буде музика, Люди й надалі Співатимуть пісні. Сьогодні і завтра, В підвалі й на даху, На енному поверсі Звучатиме з розмаху. Бабіна, касета, Пластинка, болванка, Яка б не була Музична частинка, В тобі зрезонує, І ти оживеш, Плескатимеш руками, Відбиватимеш ногами І навіть головою у ритм, Качнеш, Авжеш… І щоб там не було, Яка б не підкралась біда, Один чи одна - Натиснеш на «плей». Міцніше за клей Прилипай вухами І разом із нами У танець качай Ліворуч, праворуч Із тими хто поруч. © Богдан Кухта 2020
2020-11-23 19:16:18
2
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3153
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1977