Цей вік

Марія Папроть

(18+)
Для мене час минав поволі... І знала я, що він не бескінечний. Усе було розмите у пам'яті дитячій, було усе таке обвите ниттю страху, страху майбутнього, чогось нового, можливо, відкриттів нових емоцій та й подій... Життя іде, нажаль вже без повторень, без цього запаху дитинства, рідних стін, без першого кохання та з часом всіх своїх років... Тому стає важливо зараз жити, отим моментом наших днів, а деколи й годин. Не знаючи, що буде завтра, потрібно бачити теперішнє весь час.

2019-01-09 19:17:28

Інші вірші поета

Роздуми Частково Кохання Нове кохання

Інші поети

ami

@sourami

Princess Mwas

@princess_mwas

BON BON

@bon_bon_c0xu

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

10532

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4840