Цей вік
Марія Папроть
(18+)
Для мене час минав поволі... І знала я, що він не бескінечний. Усе було розмите у пам'яті дитячій, було усе таке обвите ниттю страху, страху майбутнього, чогось нового, можливо, відкриттів нових емоцій та й подій... Життя іде, нажаль вже без повторень, без цього запаху дитинства, рідних стін, без першого кохання та з часом всіх своїх років... Тому стає важливо зараз жити, отим моментом наших днів, а деколи й годин. Не знаючи, що буде завтра, потрібно бачити теперішнє весь час.
2019-01-09 19:17:28
3
0
Інші вірші поета
Нове кохання Роздуми Частково Кохання
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1455
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3993