Роздуми
Знаєш, Ти звалився мені із небес на голову. Не чекала від тебе всієї історії. Я думала, що ти просто пограєшся мною і підеш. Але ж ні, я тебе зачепила. Так тепер мені пишеш ти вірші, Пишеш наніч як сильно кохаєш, Як жити без мене не знаєш. А я все ще сиджу в тишині. І міркую : навіщо тобі? Навіщо уся ця історія? Усі ці проблеми, Цей біль? Я ж просто бувала на волі, А ти як мисливець, повір. Я ж досі тебе не сприймаю, Я все ще кажу відійди, Але ти не хочеш, я знаю. Я чую нутром, як і ти. Але ж пам'ятай! Є кінець! І вічно з тобою не буду, Не хочу я цього бруду, Який із розлукою є.
2019-01-13 23:22:57
2
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
104
15
15349
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2136