Роздуми
Знаєш,
Ти звалився мені із небес на голову.
Не чекала від тебе всієї історії.
Я думала, що ти просто пограєшся мною і підеш.
Але ж ні, я тебе зачепила.
Так тепер мені пишеш ти вірші,
Пишеш наніч як сильно кохаєш,
Як жити без мене не знаєш.
А я все ще сиджу в тишині.
І міркую : навіщо тобі?
Навіщо уся ця історія?
Усі ці проблеми,
Цей біль?
Я ж просто бувала на волі,
А ти як мисливець, повір.
Я ж досі тебе не сприймаю,
Я все ще кажу відійди,
Але ти не хочеш, я знаю.
Я чую нутром, як і ти.
Але ж пам'ятай! Є кінець!
І вічно з тобою не буду,
Не хочу я цього бруду,
Який із розлукою є.
2019-01-13 23:22:57
2
0