Кохання

Марія Папроть

І вже у кожного є вірш про це кохання. Яке уперше чи востаннє. Коли для інших граєш ту людину, яку б навіть Люцифер не покинув. А так, на самоті ти вже не той, просто, як попіл із землі - нещасний. Та з часом появляється іскра, яка міняє все нутро... Тобі вже не потрібно прикидатись, адже стаєш тим кого грав давно. Іскра приходить із людьми в життя, з коханими, єдиними... Та їх буває безліч за життя. Так хочеться, щоб вже не кожен з них, міняв у серці золотую нить.

2019-01-13 23:09:12

Інші вірші поета

Цей вік Нове кохання Частково Розвиток

Інші поети

tata

@tata4u

Ашаннiя

@ashanniya

Троянда (Любов)

@lyubanya_colomba_di

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2084

Моє диво

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno

2211