в руках моїх пусто
принеси мені гроно листя, червоного. піднеси до рук ковдру і обійми. візьми ігристе і напийся зі мною, прочитай навиворіт мої думки. зазирни в душу: в ній досі не холодно. в мені є серце, воно закривається. воно б‘ється і відвертається, хоч конче просить спокою. дай залишатися не одною. дай залишатися не одним. теплом зігрій. не боронись. в руках моїх порожньо, битись немає чим. я з тобою. і навіть якщо не поряд, подумки мій голос у тобі.
2023-02-06 16:33:58
0
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1915
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4137