мам
ти бачиш душу мою оголену, я роздягаю її кволо, немічно. викладаю на стіл у вітальні камені, ти їх шліфуєш, хм… іронічно. мам, ти бачиш мене спустошену, підкажи, як вийти дивом у люди? як запалити душі чужі рідним-незнайомим тілам? вони всюди. я б‘юся, мов пташка, у клітці душі, мам, відчини мені двері, і обіймай мене міцно у миті оті, коли серце моє ледь б’ється. подаруй мені тишу у тишині на тихому килимі у вітальні, виріжи з пам‘яті ті вірші, що таврують в мені нещастя факти. мам, я хочу додому, у тихий знайомий дім, де розчиняються дитинства спогади і я бачу лиш сяйво, не бачу втоми в тобі.
2023-02-06 16:47:25
1
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2609
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1939