мам
ти бачиш душу мою оголену, я роздягаю її кволо, немічно. викладаю на стіл у вітальні камені, ти їх шліфуєш, хм… іронічно. мам, ти бачиш мене спустошену, підкажи, як вийти дивом у люди? як запалити душі чужі рідним-незнайомим тілам? вони всюди. я б‘юся, мов пташка, у клітці душі, мам, відчини мені двері, і обіймай мене міцно у миті оті, коли серце моє ледь б’ється. подаруй мені тишу у тишині на тихому килимі у вітальні, виріжи з пам‘яті ті вірші, що таврують в мені нещастя факти. мам, я хочу додому, у тихий знайомий дім, де розчиняються дитинства спогади і я бачу лиш сяйво, не бачу втоми в тобі.
2023-02-06 16:47:25
1
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2946
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4787