Чорний ворон на могилі плаче
Чорний ворон на могилі плаче Сльози його - це краплі дощу Ти ж теж бачиш його бідолашну душу? Він плаче за тим, кого втратив За тим, хто був його другом За тим, хто був його любов'ю За тим, хто був його мрією та долею. Він плаче, і плаче, і не може зупинитися Його сльози ллються, як ріка вони затоплюють його серце І воно наливається чорною кров’ю. Він занурюється в океан горя, Втрачає звʼязок з нашим світом, Його очі не бачать більше неба й поля Він не може претендувати на наше повітря. Прошу, вороне, тільки дихай Мені бракуватиме тебе, Мій любий друг Ти не був людиною, Ти був більш людяним за мене.
2023-10-15 13:04:58
5
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2356
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4370