І знову я бігаю від долі
Бігаю від долі, наче мені 15 років Я в шоці від її ніжних долоньок, Я бачу майбутнє в снах - спільних синів та доньок, Мені гаряче від її дотиків, очі наче захоплені вогники Я роблю крок до неї, а вона й не проти Порушення особистого простору, зневага кордонів, а що як мені кортить? Її погляд - моє найулюбленіше захоплення Вона на повному серйозі думає що я крутий, бо немаю роботи. Про таких негідників як я повинні розповідати у середній школі На кухні запах шмалі, зовсім не пахне їжею, у ванні пахне хімією, а я просто напишу їй чергову історію про почуття які не відчував зі вчора, я знову лягаю спати голодний, а в снах ніби я бігаю від долі, наче мені 15 років Я бачу майбутнє, де кохана своїми долоньками натискає мені на сонну артерію і я в очах з довірою, на той світ прямую так і не зрозумівши куди ти поділась.
2024-02-27 15:51:23
0
0
Схожі вірші
Всі
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
59
4
8143
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4788