За цей вірш мене посадять
(18+)
Я люблю її як Гідазепам Ми сумісні з нею як депресія та Золофт, Вона - моє золото. Навіщо мати хоббі, коли ти тримаєш на руках водопад емоцій, Я в точності знаю на що вона здатна І скільки б пігулок я не кидав у рот, Розуміння це початок здорових відносин, А я ніби шарю в них тільки до осені. Вночі йди в аптеку по додаткову дозу, Щоб не зійти з глузду - тільки вона допоможе Я закоханий по вуха, по ніздрі, по вени Так жадаю космосу, а опиняюсь вдома у неї. Коли почнеться сон якщо ти випила 2 банки рево? Чергова істерика з твоїх вуст починається з мене, А я напевно просто хотів прочитати тобі про любов Чи недаремно ми побачилися знову? Кожен день, грубо кажучи, випробування яке я не пройшов Я досі на першому рівні, кращий серед гірших Батьки ждуть від мене якесь шоу, А все що я можу це засунути пальця в рот щоб дезинфікуватися від дезінформації Еволюція в сраці, за милю стрільба, а ми удвох зі смертю в танці, яка окупація? Я не вірю ні в рай ні в реінкарнацію, невже на моїх генах нитки обірвуться, я не побачу своїх дітей, але глобально я не впливаю на популяцію. Всілякі патріотичні традиції, я наче в Дахау родився, «Все з часом змінюється» , але відношення до тебе Україно, не зміниться. Я завжди був відвертим, ти мені подобаєшся. “спец. операція» - я вам що Гулівер? Але не настільки щоб віддати за тебе життя, Воно в мене одне, надіюсь ти розумієш «Військовий стан», коли в країні війна це не годиться.
2024-04-26 16:55:03
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12269
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3257