Коричневий портфель
(18+)
Коричневий портфель, Її фото в профіль Виглядає наче модель, Доволі довгі ноги. Вона шепоче мені на вухо Що я у неї єдиний назавжди, Та що ж могла ще сказати шлюха В часи коли вона не бере за щоку. був лише я вона та башта Я так хотів побувати в її налаштуваннях Щось підкорегувати, щоб не було так важко Залазити їй до душі без запрошення. Вона любила романтичне аніме, Наче щось до мене відчувала Та наші відносини ніби буриме, Та й вона на все наплювала. Банально болючі події життя Можуть привести тебе до спальні Негайно прокручуй версії буття Де вона не настільки реальна. Я просто раджу як не знайомий, а друг Краще забудь, відклади до шухляди Ти побачиш ще 100,200 шлюх, Як мінімум трьох у твоїй кімнаті.
2023-01-02 12:28:03
0
0
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11208
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4586