Набридла самотність
(18+)
Йду по вулиці самотній, Втім як завжди. А за мною тільки місяці і роки, І втрачені п'януваті сліди. Я як завжди почав грати на гітарі. Зробив стегу і просто рушив, Але чи зможе так продовжуватися й надалі, Якщо за тобою я так скучив? Почав недуги викладати на клаптик бумаги, Розрізняю королів від заздрісних мишей. Я хотів завжди лише твоєї поваги, А ніяк не брудних грошей. І хай моя кров буде червона, Як рожа або троянда, Така ж як в побитого хлопця Який учора випив забагато. Я згадую ту ніч, Коли всі разом ми не спали, Як залишились віч-на-віч, Як в очах любові потомали. Звісно я не передам ті незабутні моменти, Не все що міг я віддав, Та це тому що не годен на сентименти, Та й серце своє вже продав. Все ж я рахую і далі, Години й місяці. Надіюсь на зустріч бувалу, В реальності, не уві сні.
2019-07-28 21:26:31
6
0
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10185
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1825