музика чи література.
Слова не горять у вогні і у воді не тонуть. Їх не приглушити гарячим дотиком. І навіть якщо їх душити, вони не замовкнуть. Вони не мають надії, як і останнього подиху. Усе, що всередині слів, — це сліпі торкання. Жодних обмежень і марно втрачених років. Усе, що є в автора, — битва без сподівання; Усе, що є в читача, — уявний спокій. Об'єднання тих і інших — умовне братство, А в ньому — вічні бої за карикатури. Те, що цікавить шлунок, — ситість чи чванство; Те, що цікавить серце, — музика чи література. Щось отримує перші місця, несучи нагороди. Щось здається і відступає вперто. Щось зазнає втрат, попри, рятує народи, Бо, як і слово, свідомо не може вмерти.
2024-03-09 21:25:01
8
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3095
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5107