моїй коханій Тривожності
Я уперто ігнорую поради фінансової грамотності, Проблеми зі здоров'ям, погані звички. Мені пишуть діагнози про невпевненість і зухвалість. Одночасно. Цікаво, і як же так вийшло? Колекціоную журнали, марки, сусідські плітки, Збираю їх разом у кіоску навпроти. Вічно шукаю спокій, досі не можу знайти. Постійно я «за», а тривога — проти. Я ділю з нею тіло багато років, А вона платить за це таблетками, психотерапевтами. Серце шумить і вискочить через кілька кроків, Малюючи кров'ю, як олівцями стертими. Проходжу вулиці у своїй пам'яті, Роздивляюся примарні зорі на стелі, Згадую, як було добре на старих фотографіях, За вікном бачу від дощу посірілі панелі. Починаю дивитися серіал, Знаючи, що остання серія ще не близько, Вперше і востаннє говорю на загал, Поповнюючи рядками «тривожний список».
2023-01-18 16:11:01
5
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4726
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3651