те, що нарешті минулося.
ромашка лікарська
Біле сяйво минулих спогадів, Бруківка повз твою вулицю, Сотні здивованих поглядів І те, що нарешті минулося. Мальований змій на зап'ясті, Сушені квіти і вечір. Це звалося дивним щастям І здавалось тоді доречним. Сад нездійснених мрій і планів, Марні зустрічі і надії, Червоні, як кров, троянди, Запалені сонцем тіні, Квиток на останній потяг, Обійми й нечесне «до завтра»... Болючий огидний спогад, І, наостанок, зрада.
2024-03-06 22:12:10
8
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
Прикро...
Відповісти
2024-03-13 07:05:38
1
ромашка лікарська
@Микола Мотрюк це лише образи, проте коли так стається насправді, це дійсно дуже прикро((
Відповісти
2024-03-13 07:10:15
1
Інші вірші поета
надійніше вірити в себе ти — найдорожчий наркотик пам'яті літа. ми випадково колись перетнемось в майбутніх життях.
Інші поети
Hnin Aung
@HninAung913
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2780
Крапка
Ай
Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.
70
0
3378