водити їх за собою, йдучи насправді за ними.
ромашка лікарська
Я завжди легко прощаюсь із книгами, Лишаючи їм на згадку тільки пил на полиці. А з людьми, такими нудними і немінливими, Чомусь хотілось мені назавжди лишиться. Хотілось приходити, набридати, З'являтись там, де вони мене не чекали. Мені хотілось себе віддати. Хотілось, щоб мене бачили, але не чіпали. І я мусила під дощем стояти годинами, І дивитись на те, як мене забувають. Я водила їх за собою, йдучи насправді за ними. Я дряпала на руці лезом: «ЗРАДУ НЕ ВИБАЧАЮТЬ.»
2023-12-14 21:26:41
7
0
Інші вірші поета
поки хвильки твого волосся мене в лихоманці закручують. надійніше вірити в себе ти — найдорожчий наркотик просто пише.
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
5
11216
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
80
19
2409