Спалені спогади
Так, я спалила той папір в чорнилах, та не сказала б, що дотла. Це дещо, справді, релігійне. Це щось святе, духовне, конфесійне. Не можу стримувати сліз, на смак солоних, як ті обіцянки, що пролітали з моїх уст сьогодні зранку на світанку А зараз вже глибока ніч, та я не хочу засинати. Всі незнайомці сплять давно, А у моїй душі повільні танці, в думках перефразовані листи, які без вороття згоріли у траві. У пам'яті лиш спогади, в руках портрети, а в серці галерея для картин, написаних не фарбами, ні маслом, а поглядом у небо ясним. Ще щось згублене в пітьмі, що я забула розказати, на кшталт того, що можна сповідати, що тільки полум'я повинно знати.
2023-06-08 13:06:35
4
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1446
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3283