Вона хотіла стати частинкою чогось великого
Вона хотіла стати частинкою чогось великого, Багатоголосного, затишного та неозорого Та де ж її мрії, де пристрасть життєва, Де вже давно скорене вічне натхнення? Вона завжди старалась знайти прчину Для всього поганого, що стається в житті, А причина не завжди була. Просто сядь і подумай, просто сядь і кричи, Але подумки, адже місто вже спить Вночі лежачи на підлозі, вона розмовляла з собою, Та нав'язливі бридкі думки, наче цвіль, Розповсюджувались по ній, залишаючи сліди Тихенька музика її душі Гучною ставала лиш вночі. Паніка. Тривога. І мамина посмішка стала сувора. І як тепер забути те, що перед очима, І повернути те, що вже неможливо.. Здається, щось погане станеться сьогодні... Але вона сильна, хоч не вірить у це. Вона вміє цінити прекрасне, у неї є почуття, Емоції, вміння любити по-справжньому незгасне. Одиноке бурхливе серце, Що жадає свободи від фальшивих пустот. Тяжко. А що таке тяжко? Це життя. А що, насправді, вона чекала від життя? Вона хотіла стати частинкою чогось ВЕЛИКОГО.
2023-06-06 19:02:22
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2359
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3596