Вона хотіла стати частинкою чогось великого
Вона хотіла стати частинкою чогось великого,
Багатоголосного, затишного та неозорого
Та де ж її мрії, де пристрасть життєва,
Де вже давно скорене вічне натхнення?
Вона завжди старалась знайти прчину
Для всього поганого, що стається в житті,
А причина не завжди була.
Просто сядь і подумай, просто сядь і кричи,
Але подумки, адже місто вже спить
Вночі лежачи на підлозі, вона розмовляла з собою,
Та нав'язливі бридкі думки, наче цвіль,
Розповсюджувались по ній, залишаючи сліди
Тихенька музика її душі
Гучною ставала лиш вночі.
Паніка. Тривога. І мамина посмішка стала сувора.
І як тепер забути те, що перед очима,
І повернути те, що вже неможливо..
Здається, щось погане станеться сьогодні...
Але вона сильна, хоч не вірить у це.
Вона вміє цінити прекрасне, у неї є почуття,
Емоції, вміння любити по-справжньому незгасне.
Одиноке бурхливе серце,
Що жадає свободи від фальшивих пустот.
Тяжко.
А що таке тяжко?
Це життя.
А що, насправді, вона чекала від життя?
Вона хотіла стати частинкою чогось ВЕЛИКОГО.
2023-06-06 19:02:22
4
0