Безжалісне сонце
...а над нами лиш сонце і чорне тло. Мені вкотре за вічність душу звело Аж до щему, до болю, до плям у очах. Бо тримаю тебе у забутих речах, На старій фотокартці, в блокноті, у сні. Я малюю тебе на брудному вікні, На папері, у книжці, в футболці малій. Ти єдиний той чортовий, сильний рушій, Що був здатен пробратись підшкірою враз, І сказати, що з часом все буде гаразд. І сказати найбільшу у світі брехню, Щоби потім забрати її на війну Та залишитись сонцем палючим, п'янким. Божевільно гарячим, та тільки чужим. Поки я з кожним днем вигораю, димлю, Безкінечно холодним морем стаю. Перетворююсь просто на чорне тло, Щоб безжалісне сонце так не пекло.
2023-02-06 06:31:41
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Юлія Богута
@Микола Мотрюк я живу нею останні 7 років десь, якщо не довше
Відповісти
2023-02-06 10:20:14
1
Микола Мотрюк
Тепер у мене в закладках...
Відповісти
2023-02-06 10:22:40
Подобається
Юлія Богута
@Микола Мотрюк дякую за це
Відповісти
2023-02-06 10:23:03
1
Схожі вірші
Всі
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
9261
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13242