Безжалісне сонце
...а над нами лиш сонце і чорне тло. Мені вкотре за вічність душу звело Аж до щему, до болю, до плям у очах. Бо тримаю тебе у забутих речах, На старій фотокартці, в блокноті, у сні. Я малюю тебе на брудному вікні, На папері, у книжці, в футболці малій. Ти єдиний той чортовий, сильний рушій, Що був здатен пробратись підшкірою враз, І сказати, що з часом все буде гаразд. І сказати найбільшу у світі брехню, Щоби потім забрати її на війну Та залишитись сонцем палючим, п'янким. Божевільно гарячим, та тільки чужим. Поки я з кожним днем вигораю, димлю, Безкінечно холодним морем стаю. Перетворююсь просто на чорне тло, Щоб безжалісне сонце так не пекло.
2023-02-06 06:31:41
17
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Юлія Богута
@Микола Мотрюк я живу нею останні 7 років десь, якщо не довше
Відповісти
2023-02-06 10:20:14
1
Микола Мотрюк
Тепер у мене в закладках...
Відповісти
2023-02-06 10:22:40
Подобається
Юлія Богута
@Микола Мотрюк дякую за це
Відповісти
2023-02-06 10:23:03
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5466
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9478