Ти лише зброя
Юлія Богута
Послухай.  Я не знаю, скільки під ребрами залишилося сили та часу.  Скільки ще воно зможе триматись, видаваючи рваний стук.  Я не знаю, ще скільки поштовхів воно встигне зробити під трансом, Тому просто читай, що я пишу, доки думки ще є поміж рук.  У легенях замало повітря. Скоро зникне й воно серед губ.  Пам'ятаєш, колись я всміхалась і читала вірші під дощами, Доторкалася пальцями пальців та читала твої думки? Подивися на мене зараз. Синяки під моїми очами. Пневмонічні легені, мовчання. Ти приніс мені дим крізь роки.  Ти приніс мені війни словами. Хоча міг просто взяти й піти.  Так було б набагато легше, аніж завжди на тебе чекати.  Тільки знаєш, чекати, не хочу. Я втомилась від дурості днів.  Я втомилась тебе розуміти і брехню із душі стирати.  Бо усе це немає сенсу. Як би ти цього всього не хтів. Ти сліпий. Ти глухий. Ти — лиш зброя. Я не хочу, щоб ти мене вбив.  Тому слухай усе це. Послухай. Я не хочу тебе більше знати. Тебе хтось вже чекає із фронту. Хтось покраще ніж я. Хтось свій.  В мене так мало сили та голосу, що я навіть не хочу кричати.  І тобі не пораджу кричати. Краще руки у зброї зігрій.  Ми ніхто. Лише люди. Лиш правда. Я — своя. І ти теж лише свій.
2023-02-07 17:22:40
14
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Микола Мотрюк
А ще чув різні історії про ПТСР... Коли батько механічно зламав синові шию, бо той стукнув тата по плечі, коли він спав на кріслі перед телевізором... Або, коли чоловік вночі ледь не задушив дружину (через це вони й розлучились), бо йому наснились жахіття війни... Таких історій багато...
Відповісти
2023-02-07 17:46:48
Подобається
Юлія Богута
@Микола Мотрюк знаю. Теж було на власному досвіді. І розмови уві сні. І дах який їде. І рефлекторні удари спросоння. І шарахання від феєрверків
Відповісти
2023-02-07 17:48:45
Подобається
Морок Неферат
@Юлія Богута серія віршів, бо бачу обкладинки одинакові
Відповісти
2024-05-12 19:28:52
1
Інші вірші поета
Хай буде так Чому ти сьогодні мовчиш? Моя втрачена Хоум (Audio) За мить розпочнеться війна
Інші поети
NOVATOR
@petruha1307
Iryna Markova
@iryna_markova
Сергій
@sushko18
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4599
Не скажу "люблю"
Asteriya
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6388