Бело, не плач
Бело, не плач. За спиною горять ліси,  Вибухають будівлі і хтось безупинно стріляє.  Але поруч з тобою знайомі тобі голоси, Заспокойся, маленька. Вони тебе серцем кохають.  Бело, не плач. За спиною димлять поля, Розриваються гучно ракети і краю цьому немає.  Але десь за кермом твій дідусь просить всіх ягнолят,  Щоб вони від залізних обіймів тебе врятували.  Бело, не плач. За спиною стікає весна, Розповзається тиша і ніч колискову співає.  Але скоро світанок торкнеться скляного вікна.  Подивись но, твій дід на руках тебе міцно тримає. 
2022-12-12 21:44:30
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Микола Мотрюк
Дідусь-супергерой...
Відповісти
2022-12-12 21:57:32
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
17438
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2357