У Джени закінчився час
Джена вдихала у груди дим, кида́ла за щоку таблетку, Пішки ходила між хворих людей, схожих на статуетки. Злісно дивилась як з пальців йшов смог, відходила мовчки далі. Чомусь люди думали Джена стійка й легені її зі сталі. А те що вбивають її — то пусте. Придумала все це, буває.  І жодна потвора не кине палити, лиш фрази пусті кидає: «Це важко», «Я в стресі», «Мені так погано», «Та це ж все мине, ти ж це знаєш», «Я ж поруч не був, не палив, не димив», «Для чого ти знов починаєш?». А десь поміж ребер закінчився час, легені розбухли, завмерли.  А з ними завмерла лояльність й любов, немов би та Джена — померли. А люди лиш скажуть, що їм так шкода. Відійдуть, від горя запалять.  Най їхні легені охопить біда і щось їх так само спалить. Можливо тоді зрозуміють хоч щось, байдужі тупі статуетки.  У Джени закінчився час та життя, а разом із ними таблетки.   
2022-12-09 14:17:17
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
Коли грали весілля на тентованій площадці - чув, що в якомусь регіоні України це називають шалашами...(колись це було популярним, робити такі весілля), до мене, чи до когось інших із хлопців, приходили "в дошку п'яні" гості, або "гості", яких на те весілля ніхто не кликав... і замовляли пісню, спираючись ледь не всією вагою на твоє плече, затягуючись цигаркою, дим якої випускали тобі в лице... а ти не зважаєш... й далі продовжуєш співати... не важливо, що тобі дере в горлі... спазмує, душить... А як важко має бути алергікам..? Не можу це собі уявити...
Відповісти
2022-12-09 15:33:25
Подобається
Юлія Богута
@Микола Мотрюк у мене при загостреннях йшов набряк і я кашляла по 40 хвилин, задихаючись.
Відповісти
2022-12-09 16:14:04
Подобається
Берніс
Ненавиджу цигарки, хоча в мене мама курила. Мабуть через це і торкатись їх ніколи не хотіла. Не можу переносити запах цигарок нормально. Якщо хтось нещодавно курив починаю кашляти. А якщо біля мене... А більше з усього бісять люди які навмисно курять біля тебе, коли ти намагаєшся трохи відійти і бачать, що тобі не подобається дим... Хотіла просто забрати коробку і тикнути в очі, щоб навчились читати. Та кого це турбує? Це ж тільки-но для свого задоволення. Але більше бісять батьки дітей, котрі курять біля них і нічого такого в цьому не бачать. Моя мама хоча б не курила біля мене і завжди це робила на вулиці і не дозволяла мені вдихати дим цигарок. А тут просто тупі батьки
Відповісти
2022-12-10 10:26:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2284
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1336