Містер Тайм
Містер Тайм вічно марив життям, і тому цінував кожну мить. Він боявся закінчити добривом, між холодних базальтових плит. Він давно не шукав пригод і не гаяв свій час у пусту. Бо він знав, що у нього є рік, перед тим як він ляже в труну. Містер Тайм віднайшов місіс Тайм, він віддав їй усе, що мав. Він кохав її так, як міг, серед мрій та буденних справ. Цілував перед сном, обіймав, вчив вдихати в легені думки. Місіс Тайм сподівалась що час, з ним протягнеться на роки. Вона вірила, що чийсь бог, дав їй шанс на щасливий вік, Вона бачила свою долю поміж тих блідуватих повік. Вона вірила — так буде завжди і не знала, що скоро мине. Що в один дивний день її вічність за секунду візьме й промайне. Розіб'ється об жах утрат, стане намертво, як циферблат. Місіс Тайм була вбита горем, коли час знов застиг на руках. Вона мовчки тримала годинник і не вірила власним очам, Коли містера Тайма поклали до одної з глибоких ям. Вона німо дивилась на стрілки й розуміла — тих днів нема. Що, можливо, сама їх і згаяла, та у всьому винна одна. Вона падала, йшла та вірила, знов здіймалася кожну мить. Місіс Тайм цінувала свій час, бо вже знала, як він швидко мчить.
2022-10-07 18:17:24
21
20
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (20)
Юлія Богута
Відповісти
2022-10-08 20:49:33
Подобається
Юлія Богута
@Лео Лея ти абсолютно маєш рацію.
Відповісти
2022-10-08 20:50:04
1
Юлія Богута
дякую
Відповісти
2022-10-08 20:50:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2268
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9507