Беззахисність
Юлія Богута
Твоє життя не варте війни. Моє – не має ціни без тебе, Бо нагадує шмат стіни, А не синє бездонне небо. Чиєсь життя не варте сварок, Воно варте смачного чаю, А не сірих, п’янких цигарок І болючого в серці «Прощаю». Твоє життя не варте боїв. Моє ж – липкої брехні та крику. Бо не варте ніщо чужих слів, Якщо ті не промовлені тихо. Чиєсь життя ніколи не варте сліз, Тих страждань і помилок по сотому колу. Ми живі. Ми не просто якийсь механізм. Ми беззахисні. Ми просто голі.
2022-12-09 07:09:05
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лілія Гулик
Ох, чому ж це так боляче відгукується... гарно, дякую)
Відповісти
2022-12-09 08:19:59
Подобається
Юлія Богута
@Лілія Гулик тому що близько. Тому що війна. Дякую
Відповісти
2022-12-09 08:20:48
1
Юлія Богута
дякую
Відповісти
2022-12-09 11:41:29
Подобається
Інші вірші поета
Кораліна немає серця Байдужість Руїни і Я Мій бог має дивне ім'я
Інші поети
Надин
@mindmap
Khokh..
@khloudm99
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Ай
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4058
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4661