Беззахисність
Твоє життя не варте війни. Моє – не має ціни без тебе, Бо нагадує шмат стіни, А не синє бездонне небо. Чиєсь життя не варте сварок, Воно варте смачного чаю, А не сірих, п’янких цигарок І болючого в серці «Прощаю». Твоє життя не варте боїв. Моє ж – липкої брехні та крику. Бо не варте ніщо чужих слів, Якщо ті не промовлені тихо. Чиєсь життя ніколи не варте сліз, Тих страждань і помилок по сотому колу. Ми живі. Ми не просто якийсь механізм. Ми беззахисні. Ми просто голі.
2022-12-09 07:09:05
9
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Лілія Гулик
Ох, чому ж це так боляче відгукується... гарно, дякую)
Відповісти
2022-12-09 08:19:59
Подобається
Юлія Богута
@Лілія Гулик тому що близько. Тому що війна. Дякую
Відповісти
2022-12-09 08:20:48
1
Юлія Богута
дякую
Відповісти
2022-12-09 11:41:29
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12469
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9029