Врятуйте наші душі
Врятуйте наші душі від війни, Від болю і смертей коханих. Тягніть їх всіх на сушу, з глибини, Бо скоро сіль роз'їсть всі рани. Врятуйте наші душі від брехні, Що нафтою розлита на поверхні, Бо скоро риби, що жили колись на дні, Зникатимуть, як зорі десь померклі. Врятуйте наші душі від людей, Які для нас, як сонце в океані. Які для нас, як куля між грудей, Яким байдужі ми. Чужі. Незвані. Врятуйте наші душі від негод, Можливо ми їх заслужили. Та не варто. У нас і так багато перешкод, Через які ми тонемо. Життя не жарти.
2021-09-30 17:28:40
38
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4224
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2953