Врятуйте наші душі
Юлія Богута
Врятуйте наші душі від війни, Від болю і смертей коханих. Тягніть їх всіх на сушу, з глибини, Бо скоро сіль роз'їсть всі рани. Врятуйте наші душі від брехні, Що нафтою розлита на поверхні, Бо скоро риби, що жили колись на дні, Зникатимуть, як зорі десь померклі. Врятуйте наші душі від людей, Які для нас, як сонце в океані. Які для нас, як куля між грудей, Яким байдужі ми. Чужі. Незвані. Врятуйте наші душі від негод, Можливо ми їх заслужили. Та не варто. У нас і так багато перешкод, Через які ми тонемо. Життя не жарти.
2021-09-30 17:28:40
38
0
Інші вірші поета
За мить розпочнеться війна Кораліна немає серця Вічність Так, я в нормі...
Інші поети
Nana
@mingi
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
4230
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2738