Врятуйте наші душі

Юлія Богута

Врятуйте наші душі від війни, Від болю і смертей коханих. Тягніть їх всіх на сушу, з глибини, Бо скоро сіль роз'їсть всі рани. Врятуйте наші душі від брехні, Що нафтою розлита на поверхні, Бо скоро риби, що жили колись на дні, Зникатимуть, як зорі десь померклі. Врятуйте наші душі від людей, Які для нас, як сонце в океані. Які для нас, як куля між грудей, Яким байдужі ми. Чужі. Незвані. Врятуйте наші душі від негод, Можливо ми їх заслужили. Та не варто. У нас і так багато перешкод, Через які ми тонемо. Життя не жарти.

2021-09-30 17:28:40

Інші вірші поета

Що ви здатні зробити? Ти зможеш стати кращим (Song) А на вулиці мовчки гуляє життя Давай не будем про війну?

Інші поети

Runke Túr

@Runketur

Ілва Стрілецька

@Ilvastriletska

Doesnt Matter

@Doesntmatter

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4528

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2421