Кохати Україну
Що для вас означає кохати Україну, місце, де ти Народився?... Розмовляти лише на українській мові? Фарбувати поручні у жовто-блакитний, мости? Робити винаходи для її легшого життя? Нові Вірші писати про неї? Носити вишиванку чи Шаровари? Співати гімн кожного ранку? Вивішувати на балконі прапор, тому що це модно? Не мовчи, Думаєш це дійсно так? Ні. Це коли ти на світанку Прокидаєшся і відчуваєш її кожною клітиною Свого тіла... Ти можеш мати чорну шкіру, говорити На іншій мові, але бути саме тією людиною, Котра до смерті зможе носити У собі Батьківщину... Не потрібно одягати Її символіку, заради патріотичного фото, Або ж ставити руку на серці та співати «Ще не вмерла України», тому що це не воно. Кохати Україну - це йти добровольцем на Схід. Це захищати своє майбутнє на рідній землі, Без думки її покинути. Це в твоєму серці, від До - до від. Це великі та малі Жертви, що рвуться із  душі у душу. Це кожна сльоза через її страждання. Це знати її історію, та невимушено Творити її майбутнє. Це бажання Дізнатись про неї більше, та охороняти Кожен міліметр її добробуту та волі. Це відчувати та навчати Цьому тих, хто в майбутньому відіграє за нас наші ролі.
2021-10-07 15:04:37
26
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1917
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3498