Кохати Україну
Що для вас означає кохати Україну, місце, де ти Народився?... Розмовляти лише на українській мові? Фарбувати поручні у жовто-блакитний, мости? Робити винаходи для її легшого життя? Нові Вірші писати про неї? Носити вишиванку чи Шаровари? Співати гімн кожного ранку? Вивішувати на балконі прапор, тому що це модно? Не мовчи, Думаєш це дійсно так? Ні. Це коли ти на світанку Прокидаєшся і відчуваєш її кожною клітиною Свого тіла... Ти можеш мати чорну шкіру, говорити На іншій мові, але бути саме тією людиною, Котра до смерті зможе носити У собі Батьківщину... Не потрібно одягати Її символіку, заради патріотичного фото, Або ж ставити руку на серці та співати «Ще не вмерла України», тому що це не воно. Кохати Україну - це йти добровольцем на Схід. Це захищати своє майбутнє на рідній землі, Без думки її покинути. Це в твоєму серці, від До - до від. Це великі та малі Жертви, що рвуться із  душі у душу. Це кожна сльоза через її страждання. Це знати її історію, та невимушено Творити її майбутнє. Це бажання Дізнатись про неї більше, та охороняти Кожен міліметр її добробуту та волі. Це відчувати та навчати Цьому тих, хто в майбутньому відіграє за нас наші ролі.
2021-10-07 15:04:37
26
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4016
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4617