Кохати Україну
Що для вас означає кохати Україну, місце, де ти Народився?... Розмовляти лише на українській мові? Фарбувати поручні у жовто-блакитний, мости? Робити винаходи для її легшого життя? Нові Вірші писати про неї? Носити вишиванку чи Шаровари? Співати гімн кожного ранку? Вивішувати на балконі прапор, тому що це модно? Не мовчи, Думаєш це дійсно так? Ні. Це коли ти на світанку Прокидаєшся і відчуваєш її кожною клітиною Свого тіла... Ти можеш мати чорну шкіру, говорити На іншій мові, але бути саме тією людиною, Котра до смерті зможе носити У собі Батьківщину... Не потрібно одягати Її символіку, заради патріотичного фото, Або ж ставити руку на серці та співати «Ще не вмерла України», тому що це не воно. Кохати Україну - це йти добровольцем на Схід. Це захищати своє майбутнє на рідній землі, Без думки її покинути. Це в твоєму серці, від До - до від. Це великі та малі Жертви, що рвуться із  душі у душу. Це кожна сльоза через її страждання. Це знати її історію, та невимушено Творити її майбутнє. Це бажання Дізнатись про неї більше, та охороняти Кожен міліметр її добробуту та волі. Це відчувати та навчати Цьому тих, хто в майбутньому відіграє за нас наші ролі.
2021-10-07 15:04:37
25
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
82
2
3304
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2773