Інтермецо (Song)
Краще мовчи, ніж знову клич на скелі мої думки. Ти знову тут, на валунах чекаєш. Такий чужий, однаковий, сталевий і незламаний. Закутий у ногах базальтових, незмінних і змертвілих. Таких як і душа твоя, таких як твоє серце. Все кличиш диким голосом, співаєш інтермецо Між сушею і морем занадто мало слів. Занадто, занадто мало простору і правди між грудей. Я йду по дну солоному до твоїх марних скель. Розбитися... І знищити тебе. Музика: Floating Home — Brian Bolder
2022-01-08 15:06:28
19
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1654
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
3905