Інтермецо (Song)

Юлія Богута

Краще мовчи, ніж знову клич на скелі мої думки. Ти знову тут, на валунах чекаєш. Такий чужий, однаковий, сталевий і незламаний. Закутий у ногах базальтових, незмінних і змертвілих. Таких як і душа твоя, таких як твоє серце. Все кличиш диким голосом, співаєш інтермецо Між сушею і морем занадто мало слів. Занадто, занадто мало простору і правди між грудей. Я йду по дну солоному до твоїх марних скель. Розбитися... І знищити тебе. Музика: Floating Home — Brian Bolder

2022-01-08 15:06:28

Інші вірші поета

Так, я в нормі... Беззахисність Наодинці з мовчанням | Пташко, чому ти сьогодні мовчиш? Атеїзм

Інші поети

Alis Tulupa

@alis_tulupa

Роберт Муншфэ

@Robert_Munschfer

TheCoalwalker

@TheCoalwalker

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1634

Forgiveness

МОРГАН РЕЙ

If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.

8120