Це все не дарма (Song)
Куплет №1: Якби не було б восени твоїх заплаканих очей, Я б не здійнялася б з колін, я б не підняла з них тебе. Якби не було б восени цієї рани між грудей, Ми не зустрілися б тоді і не прощалися б тепер. Приспів: Що б не було, як не було — ти маєш себе зберегти. Бо що б не було, і як не було — ми зможемо все це пройти. Де б не було, з ким не було — життя не дарма нас звело. Де б не було, з ким не було... Куплет №2: Якби не було восени чужих дурниць і помилок, Я не зазнала б весь цей біль, я б не відчула це тепло. Якби не було восени палких цілунків на устах, Ми не дізналися б тоді, як розбиваються серця. (Приспів) Знай, що це все не дарма. Ні світло, ні навіть пітьма. То ж випий цей келих до дна. Куплет №3: Якби не було восени твоїх долонь чи навіть губ, Я б потонула серед слів, не врятувавши інших рук. Якби не було в світі нас, людей, що вірять у життя, Я б не дізналася ніколи, як нас рятують почуття. Музика: The 126ers — A call is upon us
2021-10-14 23:44:10
37
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Едіт Морган
@Юлія Богута дуже гарно! Ви ще й другий голос додали в приспів! Звучало просто прекрасно! 😻
Відповісти
2022-02-05 08:40:41
Подобається
Юлія Богута
Відповісти
2022-02-05 08:52:19
Подобається
Лео Лея
Пісня чіпляє навіть не тому, що в голові звучить з музикою. Мелодія, звісно, важлива річ. Але слова... Слова зачіпають якісь нитки душі і бринять у твоїй голові ще довго після прочитання. Важко прощатись із близькими, рідними, коханими. А ще важче чекати на їх повернення. Без надії на зустріч це було б нестерпно. Дякую, що пишеш таку поезію👍 #ЧВ
Відповісти
2022-12-10 09:31:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
52
39
1593
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3710