Руїни і Я

Юлія Богута

Розбиті думки. Розбиті коліна. Розбиті міста. Розтрощені долі. Розтрощені стіни. Розтрощена я. А ти знаєш, я все ще лежу на руїнах старого життя. Мовчки дивлюсь у простір, який я тобі будувала. Так вже вийшло, мій дім зруйнувала собою війна, І своєю рукою весь затишок в серці забрала. Пам'ятаєш? Ось там, був наш чорний надійний дах, Який ми кожен рік із тобою потрохи латали. А сьогодні, на сірій стіні звів гніздо хижий птах, І не має ні стелі, ні балок, ні запаху чаю. Подивись-но, колись тут стояла висока, міцна стіна, А під нею находилась шафа з твоїми книжками. Зараз все це лежить між травою без правди, без сна, Поростає корінням, росою і навіть моїми сльозами. Поки я ще...поки я ще лежу на руїнах старого життя, І стараюсь хоч трохи у пам'яті все це тримати. Так вже сталось, тебе зруйнувала ця клята війна, Поки ти говорила мені за усе їх прощати. За розбиті думки та коліна, розбиті міста. Вони все розтрощили, дивись-но. Руїни та я. *Проект «Фенікс» — це новий погляд на проект «Фотографи проти поетів». Головна ідея — передати бачення фотографа через слова, надати старим роботам нове життя і значення.

2022-10-08 22:52:40

25

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Юлія Богута

дякую

Відповісти

2022-10-10 13:17:07

Подобається

Сандра Мей

Мені до душі ця естетика й емоції вираженні у творі. Я відчула багато сумних емоцій... І чомусь мені це нагадує розбите серце й те як особа це переживає. Й звісно війну яка прийшла у наш рідний край. А від цих слів і описів у мене тільки захват. Автор дякую вам за такий чудовий й емоційні вірш наповненим великим сенсом.

Відповісти

2022-10-29 20:46:58

Подобається

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15

16373

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

25

5492