Руїни і Я

Юлія Богута

Розбиті думки. Розбиті коліна. Розбиті міста. Розтрощені долі. Розтрощені стіни. Розтрощена я. А ти знаєш, я все ще лежу на руїнах старого життя. Мовчки дивлюсь у простір, який я тобі будувала. Так вже вийшло, мій дім зруйнувала собою війна, І своєю рукою весь затишок в серці забрала. Пам'ятаєш? Ось там, був наш чорний надійний дах, Який ми кожен рік із тобою потрохи латали. А сьогодні, на сірій стіні звів гніздо хижий птах, І не має ні стелі, ні балок, ні запаху чаю. Подивись-но, колись тут стояла висока, міцна стіна, А під нею находилась шафа з твоїми книжками. Зараз все це лежить між травою без правди, без сна, Поростає корінням, росою і навіть моїми сльозами. Поки я ще...поки я ще лежу на руїнах старого життя, І стараюсь хоч трохи у пам'яті все це тримати. Так вже сталось, тебе зруйнувала ця клята війна, Поки ти говорила мені за усе їх прощати. За розбиті думки та коліна, розбиті міста. Вони все розтрощили, дивись-но. Руїни та я. *Проект «Фенікс» — це новий погляд на проект «Фотографи проти поетів». Головна ідея — передати бачення фотографа через слова, надати старим роботам нове життя і значення.

2022-10-08 22:52:40

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Юлія Богута

дякую

Відповісти

2022-10-10 13:17:07

Подобається

Сандра Мей

Мені до душі ця естетика й емоції вираженні у творі. Я відчула багато сумних емоцій... І чомусь мені це нагадує розбите серце й те як особа це переживає. Й звісно війну яка прийшла у наш рідний край. А від цих слів і описів у мене тільки захват. Автор дякую вам за такий чудовий й емоційні вірш наповненим великим сенсом.

Відповісти

2022-10-29 20:46:58

Подобається

Інші вірші поета

Втома Чому ти настільки моя? (Пташко, чому ти сьогодні мовчиш?) Справжнє кохання Невиліковна

Інші поети

Sallma890

@Sallma890

Serg Leon

@Serg_Leon

Mennah Mostafa

@mennahhxx

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

17006

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

4336