Справжнє кохання
За вікном середина літа,
Тільки вітер холодний свище.
Натягни знов носочки повище
Вони зможуть тебе зігріти.
Так як гріють від рідних обійми,
Чи від тих, хто б тебе міг кохати.
Вони будуть тебе тримати,
Поки люди зникатимуть в війнах.
І вони не дадуть тобі впасти,
Чи від холоду й страху тремтіти.
Вони навіть ніколи не підуть,
І не зможуть у тебе щось вкрасти.
Подивися, це ж справжнє єднання,
Про яке люди мріють роками.
Поки те ще живе поряд з нами,
Називаючись словом “Кохання".
2022-12-10 15:40:28
10
4