Справжнє кохання
Юлія Богута
За вікном середина літа, Тільки вітер холодний свище. Натягни знов носочки повище Вони зможуть тебе зігріти. Так як гріють від рідних обійми, Чи від тих, хто б тебе міг кохати. Вони будуть тебе тримати, Поки люди зникатимуть в війнах. І вони не дадуть тобі впасти, Чи від холоду й страху тремтіти. Вони навіть ніколи не підуть, І не зможуть у тебе щось вкрасти. Подивися, це ж справжнє єднання, Про яке люди мріють роками. Поки те ще живе поряд з нами, Називаючись словом “Кохання".
2022-12-10 15:40:28
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Юлія Богута
@Лео Лея вони в мене в Гугл доках досі. Шкода позбуватися
Відповісти
2022-12-10 20:13:49
1
Лео Лея
@Юлія Богута І не треба. Такі душевні, приємні, гарні вірші
Відповісти
2022-12-10 20:15:32
Подобається
Юлія Богута
@Лео Лея і не буду. Це моє минуле, якою б мовою воно не було написане.
Відповісти
2022-12-10 20:16:07
1
Інші вірші поета
Сонце у твоїх очах (Song) Кожен раз по різному (& Domina Mortem) Я не хочу жити в підручнику (Audio) Все як колись
Інші поети
Dilekata
@DiLeKata
Aracely Ara
@miraculose
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4866
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3376